Розробка ХАССП в Україні – впровадження HACCP
Переваги впровадження системи ХАСП в Україні
Перш за все, це ефективний метод, який дозволяє сконцентрувати увагу на критичних точках і завчасно виключити всілякі ризики (хімічні, фізичні, мікробіологічні фактори). У ХАСП також передбачені ефективні заходи на випадок виходу ситуації з-під контролю.
Переваги використання системи на підприємстві будь-якого масштабу:
- оптимізація виробничих процесів;
- скорочення невиробничих витрат;
- зниження відсотка псування;
- підвищення довіри споживача, значне скорочення кількості рекламацій;
- зміцнення конкурентної позиції
З впровадженням ХАССП Україна Ви стаєте повноцінним учасником світового продовольчого ринку
Методики НАССР (ХАССР):
– управління документацією;
– управління ЗВТ;
– управління ТО та ремонт обладнання;
– оцінки постачальників;
– вхідного контролю сировини та матеріалів;
– коригувальні та запобіжні дії;
– навчання персоналу та перевірка знань персоналу;
– носіння, чистки та прання;
– ідентифікації продукції;
– управління невідповідностей;
– відкликання та/або вилучення з обігу продукції;
– моніторингу системи НАССР (ХАССР);
– методологія визначення ККТ;
– процедури валідації та верифікації;
– визначення небезпечних факторів;
– розгляду скарг;
– аналізу системи НАССР (ХАССР) з боку керівництва потужностей.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ від 01.10.2012 № 590
Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)
1.Застосування системи НАССР полягає в:
1.1. Ідентифікації можливих небезпечних факторів;
1.2. Встановленні того, де і як небезпечні фактори можуть бути усунуті, попереджені або приведені до прийнятного рівня;
1.3. Розробці відповідних заходів і навчання персоналу;
1.4. Впровадженні заходів на практиці та документування процедур.
1.5. Оператори ринку для успішного розроблення, запровадження та застосування системи НАССР мають враховувати такі особливості:
1.5.1. Система НАССР стосується тільки безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості;
1.5.2. Система НАССР є запобіжним інструментом контролю за небезпечними факторами;
1.5.3. Раціональний підхід для систематичної ідентифікації небезпечних факторів і заходів контролю, що важливі для безпечності харчових продуктів;
1.5.4. Можливість застосування спрощеного підходу залежно від типу технологічних процесів та харчових продуктів;
1.5.5. Інструмент для прийняття правильних рішень, що забезпечує їх ефективність та правильне впровадження;
1.5.6. Система НАССР не гарантує безпечності харчових продуктів, а лише зменшує ризик виникнення випадків щодо загрози їх безпечності.
Програми-передумови є обов’язковими та призначені для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю за небезпечними факторами і повинні бути розроблені, задокументовані і повністю впроваджені операторами ринку перед застосуванням системи НАССР. Сфера застосування програм-передумов повинна охоплювати усі потенційні загрози безпечності.
- Програми-передумови системи НАССР мають охоплювати такі процеси:
2.1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;
2.2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;
2.3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;
2.4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
2.5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь);
2.6. Здоров’я та гігієна персоналу;
2.7. Захист продуктів від сторонніх домішок; поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;
2.8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби;
2.9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин;
2.10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;
2.11. Зберігання та транспортування;
2.12. Контроль за технологічними процесами;
2.13. Маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.
Замовлення системи НАССР у нас , гарантує виконання всіх законодавчих вимог
ЗАКОН УКРАЇНИ від 18.05.2017 № 2042-VIII
Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин
1. Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки.
Щорічний план державного моніторингу повинен ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході та визначати кількість відборів зразків різних видів харчових продуктів і кормів та їх лабораторних досліджень (випробувань) за визначеними показниками відповідно до методик, встановлених довгостроковим планом державного контролю.
2. У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2 – 4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.
3. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP (ХАССР), та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі:
• документації;
• ведення записів;
• процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
• системи внутрішнього контролю оператора ринку;
• коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
• кваліфікації персоналу.
Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.
Одна й та сама особа не має права двічі поспіль здійснювати аудит на одній і тій самій потужності
4. Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:
• гігієни;
• плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
• інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.
Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.
5. Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.
Стаття 63. Принципи фінансування державного контролю
1. Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, передбачених цим Законом.
2. Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:
оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;
утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;
канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;
службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;
відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).
3. Розмір плати за здійснення державного контролю, що фінансується операторами ринку, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, щороку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті калькуляцію розміру плати за здійснення державного контролю, а також звіт про використання коштів, отриманих від операторів ринку як плата за здійснення державного контролю.
4. Плата за здійснення компетентним органом державного контролю товарів, транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України, в тому числі з метою транзиту, в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України в розмірі, що не перевищує розмір плати за перевірку документів на товари і транспортні засоби (контейнери), включається до складу єдиного збору згідно із Законом України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.
Стаття 64. Державний контроль, що фінансується за рахунок операторів ринку
1. Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:
1) здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;
2) здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;
3) здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:
за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;
на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.
4) невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), –
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин
17) відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності –
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі семи мінімальних заробітних плат;
18) невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів –
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;
19) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми –
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
Як відбувається впровадження системи HACCP
Процедура складається з декількох, ретельно відпрацьованих нашими фахівцями, етапів:
- Аналіз специфіки підприємства, розробка проекту та встановлення термінів впровадження.
- Тренінг для керівництва і персоналу.
- Розробка документів.
- Впровадження системи.
- Заключний аудит.
Принципи HACCP
- Аналіз ризиків і критичних контрольних точок (ККТ).
- Встановлення критичних меж для ККТ.
- Процедури контролю ККТ.
- Корегуюча дія.
- Проведення внутрішнього аудиту